25 листопада 2017 р. у Києві

Відбувся п’ятий тренінг ГО «Батьки SOS» «Батьки та нова українська школа: від діалогу до партнерства». Захід організовано БФ «Інститут розвитку освіти» в рамках співпраці з Представництвом Фонду Фрідріха Науманна в Україні (Friedrich Naumann Stiftung für die Freiheit) та Програмою підтримки середньої освіти Фундацій «Відкрите суспільство» (ESP OSF, Будапешт). Партнерами в підготовці та проведенні заходу стали ГО «Батьки «SOS».

(текст світлини) У заході взяли участь представник БФ «Інститут розвитку освіти» Вікторія Смиченко, співголови ГО «Батьки «SOS» Олена Бондаренко та Альона Парфьонова, юрист ГО «Батьки «SOS» Роман Бондаренко.

Слухачами тренінгу стали 35 представників батьків учнів шкіл столиці. На відміну від попередніх зустрічей, цього разу зібрали лише активних батьків. У кожного з присутніх за плечима чималий досвід боротьби з порушеннями в освітній системі. Під час знайомства кожен з учасників озвучував проблеми, з якими зіткнувся у навчальному закладі дитини. Це і вже традиційні «добровільні обов’язкові внески», і приниження дітей, і навіть втручання релігійних організацій у роботу комунального закладу. Тож презентації тренерів активно доповнювалися коментарями, уточненнями та досвідом вирішення проблем від учасників. Лейтмотив до зустрічі задав юрист ГО «Батьки SOS» Роман Бондаренко: найвищий пріоритет у будь-якому конфлікті із навчальним закладом мають інтереси дитини. Тож, основну увагу в своїй лекції юрист акцентував на правах дитини – учня/вихованця навчального закладу. Учасникам тренінгу було роз’яснено норми законодавства, вказано алгоритм дій у разі порушення прав дитини та надано зразки заяв для деяких видів порушень. Зокрема, жорстоке поводження з учнями вимагає втручання навіть тих батьків, діти яких особисто не зазнають принижень, а є тільки спостерігачами, як страждають однокласники. Адже у таких випадках моральної травми зазнають усі. Решта дітей будуть знаходитися у постійному страху потрапити в немилість, що призводить до постійного стресу дитини.
Під час презентації кейсу «Фандрайзинг у освіті» Альона Парфьонова розповіла про електронні ресурси, з яких батьки можуть отримати достовірну інформацію щодо фінансування освіти столиці. Тренер докладно розповіла про усі можливості надання батьками благодійної допомоги своєму закладу, вказала на недоліки та переваги кожного з них. На думку Альони Парфьонової, держава передбачила інструмент для прозорого отримання коштів закладами освіти – спец рахунок школи/садочка у Казначействі. Звісно, робота з такими рахунками має свої обмеження і потребує вдосконалення, проте лише цей спосіб гарантує звітність і відповідальність за використання коштів. Поширена нині думка, що є «пришкільні фонди» — не що інше як міф. Адже благодійні фонди, громадські організації, створені батьками учнів юридично жодним чином із закладами освіти не пов’язані. Таким чином, вони за рішенням засновників, можуть змінити свої пріоритети і використати кошти на потреби, не пов’язані із школою. Принаймні, у столиці відомо кілька випадків, коли так звані «пришкільні фонди» зникали разом з усіма зібраними з батьків коштами і досі до відповідальності нікого не притягнуто. Олена Бондаренко розповіла про найчастіші порушення у навчальних закладах. Їх перелік складено на підставі аналізу звернень батьків до ГО «Батьки SOS». Кожен такий випадок був проаналізований через призму чинного законодавства. Слухачам надано рекомендації, як із найменшою шкодою для дитини припинити незаконні дії. Наприклад, вимога адміністрації закладу до дитини носити одяг лише певного встановленого зразка є неправомірною. Аби дитина не отримувала щоденних зауважень чи записів у щоденник, батькам варто звернутися до адміністрації закладу із заявою, якою вони повідомляють про норми законів, які порушує ця вимога та відмовляються її виконувати. Практика показує, що таке вирішення є найбільш безпечним для дитини – її відгороджують від проблеми і спілкування надалі відбувається між дорослими і відповідальними людьми (адміністрацією та батьками). Проте у тих випадках, коли батьки надавали до закладу заяву рекомендованого ГО «Батьки SOS» зразка, ані діти, ані батьки більше не отримували претензій від закладу освіти щодо зовнішнього вигляду своїх дітей. Завдяки почутому під час тренінгу батьки змогли ідентифікувати порушення в тих навчальних закладах, де отримують освіту їхні діти. Адже для багатьох стало новиною, що діти не зобов’язані прибирати класні приміщення («нам кажуть, що діти повинні»), що батьки не мають права ремонтувати школу («усі ж так роблять»), чи те, що батьківський комітет не може накладати на своїх членів фінансові зобов’язання («ми так вирішили») . Присутні були вдячні за роз’яснення щодо доступу батьків до приміщень навчального закладу, можливості відвідувати уроки дітей. Адже все більш поширеною стає практика не допускати батьків до школи. Хоча це є порушенням прав батьків як законних представників своїх неповнолітніх дітей. Батьки хочуть бачити, що відбувається у школі, як проводяться уроки, а не лише фінансувати школу. Учасники тренінгу зізнавалися, що окрім нових знань вони отримали ще одну неоціненну річ – підтримку однодумців, відчуття, що вони не є самотніми у відстоюванні права дітей на якісну освіту.